Травматологія в медичному центрі ReconMed в Одесі охоплює діагностику та лікування переломів кісток, вивихів суглобів, розривів зв’язок і компресійних нейропатій. Прийом веде лікар-травматолог, який визначає оптимальну тактику лікування — консервативну чи хірургічну — залежно від типу та тяжкості травми.
Своєчасне звернення до травматолога після травми дозволяє точно визначити характер пошкодження та обрати лікування, яке відповідає саме цій травмі — від простої іммобілізації до хірургічної фіксації. Затримка з діагностикою, навпаки, може ускладнити подальше лікування чи вплинути на терміни й повноту відновлення функції кінцівки, тому при підозрі на серйозну травму краще не відкладати візит до лікаря.
Травми опорно-рухового апарату трапляються в людей будь-якого віку — від спортивних пошкоджень у молодих і активних пацієнтів до переломів на тлі зниженої щільності кісткової тканини у старшому віці. Незалежно від причини травми, головне завдання травматолога — точно визначити тип і тяжкість пошкодження та обрати лікування, яке дасть найкращий функціональний результат для конкретного пацієнта.
З якими травмами звертаються до травматолога ReconMed
До травматолога звертаються з такими станами, кожен з яких потребує окремого підходу до діагностики та лікування:
-Переломи кісток — від закритих переломів кінцівок до складніших пошкоджень, що потребують хірургічної фіксації
-Вивихи суглобів — плечового, ключиці та інших
-Розриви зв’язок, зокрема гомілковостопного суглоба
-Забої м’яких тканин та суглобів
-Компресійні нейропатії, наприклад тунельний синдром зап’ястя
Переломи
Лікування переломів залежить від типу пошкодження кістки, його локалізації та зміщення уламків. У частині випадків достатньо консервативного лікування — іммобілізації гіпсовою пов’язкою чи ортезом, тоді як складні або зі зміщенням переломи потребують хірургічної фіксації (остеосинтезу) за допомогою пластин, гвинтів чи спиць. Метою остеосинтезу є надійна фіксація уламків кістки в правильному положенні, що дозволяє розпочати реабілітацію раніше, ніж при тривалій гіпсовій іммобілізації.
Вибір між консервативним і хірургічним лікуванням завжди залежить від конкретної рентгенологічної картини — характеру лінії перелому, ступеня зміщення уламків та їх стабільності. Саме тому остаточне рішення приймається лише після повного обстеження, а не на підставі самого факту перелому.
Перелом променевої кістки
Перелом променевої кістки — одна з найпоширеніших травм передпліччя, що часто виникає при падінні з опорою на витягнуту руку. Залежно від характеру перелому та ступеня зміщення уламків лікар обирає консервативне лікування гіпсовою іммобілізацією або хірургічну фіксацію. Такі переломи особливо часто трапляються серед людей старшого віку через зниження щільності кісткової тканини, а також у дітей через їхню фізичну активність. У пацієнтів з остеопорозом навіть відносно незначна травма може призвести до перелому, тому таким пацієнтам варто звертатися до лікаря навіть при помірному болі після падіння.
Перелом ключиці
Перелом ключиці найчастіше трапляється при падінні на плече чи витягнуту руку, а також при прямому ударі в цю ділянку. Більшість неускладнених переломів ключиці лікують консервативно за допомогою спеціальної пов’язки, тоді як переломи зі значним зміщенням чи роздробленням кістки можуть потребувати хірургічної фіксації.
Вивихи
Вивих — це зміщення суглобових поверхонь кісток одна відносно одної, що супроводжується різким болем і деформацією ділянки суглоба. Лікування вивиху включає вправлення суглоба в правильне положення та подальшу іммобілізацію для загоєння пошкоджених навколосуглобових тканин. Вправлення вивиху має проводити лише лікар, оскільки самостійні спроби можуть додатково пошкодити навколишні тканини, судини чи нерви. Після вправлення важливо провести контрольне рентгенологічне обстеження, щоб переконатися, що суглобові поверхні повністю відновили правильне положення.
Вивих плеча
Вивих плечового суглоба — одна з найчастіших травм серед вивихів через будову цього суглоба, яка забезпечує велику амплітуду рухів ціною меншої стабільності. Після вправлення вивиху плече іммобілізують на певний термін, а за наявності повторних вивихів (нестабільності суглоба) може розглядатися хірургічне лікування, зокрема артроскопічна стабілізація суглоба. Ризик повторного вивиху після першого епізоду залежить насамперед від віку пацієнта на момент травми та рівня його фізичної активності.
Вивих ключиці
Вивих ключиці найчастіше стосується акроміально-ключичного суглоба і виникає при прямому ударі в ділянку плеча, наприклад при падінні на плече під час занять спортом. Тактика лікування — консервативна чи хірургічна — залежить від ступеня зміщення ключиці, який визначають за результатами рентгенологічного обстеження.
Остаточне рішення про метод вправлення та подальшого лікування вивиху лікар приймає індивідуально, з урахуванням типу травми та стану навколосуглобових тканин.
Тунельний синдром зап’ястя та інші компресійні нейропатії
Тунельний синдром зап’ястя виникає при защемленні серединного нерва в зап’ястковому каналі, що проявляється онімінням, поколюванням і болем у кисті, особливо в нічний час. Стан може бути пов’язаний з одноманітними повторюваними рухами кисті, попередніми травмами зап’ястя чи іншими факторами, зокрема набряком тканин при вагітності чи ендокринних порушеннях. Діагностика включає клінічний огляд та, за потреби, електроміографію (ЕМГ) для оцінки функції нерва. Лікування починається з консервативних методів — зміни навантаження, ортезування зап’ястя, а за відсутності ефекту може розглядатися хірургічне звільнення нерва. Раннє звернення до лікаря при перших симптомах оніміння дозволяє частіше обійтися консервативними методами, не доводячи стан до вираженого порушення функції кисті.
Розрив зв’язок гомілковостопного суглоба
Розрив зв’язок гомілковостопного суглоба — одна з найчастіших спортивних і побутових травм, яка за виразністю симптомів може нагадувати перелом, тому важливо не покладатися на самодіагностику й звернутися до лікаря для точного визначення характеру пошкодження.
Діагностика
Розрив зв’язок гомілковостопного суглоба найчастіше виникає при підвертанні стопи під час ходьби, бігу чи занять спортом. Діагностика включає клінічний огляд, оцінку стабільності суглоба та, за потреби, МРТ для уточнення ступеня пошкодження зв’язок.
Лікування
Легкі та середні розриви зв’язок гомілковостопного суглоба зазвичай лікують консервативно — іммобілізацією, поступовим відновленням навантаження та фізіотерапією. При виражених розривах чи хронічній нестабільності суглоба лікар може розглядати хірургічне лікування. Раннє звернення до травматолога після підвертання стопи дозволяє точніше оцінити ступінь пошкодження та обрати оптимальну тактику лікування з самого початку.
Екстрена допомога
Негайно звернутися по невідкладну медичну допомогу варто при вираженій деформації кінцівки, неможливості рухати суглобом чи кінцівкою, сильному наростаючому набряку, порушенні чутливості або кровопостачання (зміна кольору шкіри, похолодання кінцівки), а також при відкритих переломах з пошкодженням шкіри. Ці ознаки можуть свідчити про серйозне пошкодження, яке потребує якнайшвидшої оцінки та, можливо, невідкладного втручання. До моменту огляду лікарем варто уникати навантаження на пошкоджену ділянку та, за можливості, зафіксувати кінцівку в положенні, яке завдає найменшого дискомфорту, не намагаючись самостійно виправити деформацію. Якщо ж травма супроводжується помірним болем і набряком без вираженої деформації, можна записатися на консультацію травматолога в плановому порядку для огляду та обстеження.
Реабілітація після травм
Реабілітація після переломів, вивихів і розривів зв’язок спрямована на відновлення обсягу рухів, зміцнення м’язів навколо ураженої ділянки та поступове повернення до звичного рівня активності. Реабілітаційна програма будується індивідуально, з урахуванням типу травми та методу лікування. Тривала іммобілізація без подальшої реабілітації може призводити до скутості суглоба та зниження м’язової сили, тому реабілітаційні заходи зазвичай починають одразу після зняття гіпсу чи завершення періоду захисного навантаження. Особливо важливо не пропускати реабілітаційний етап після тривалої іммобілізації плечового чи колінного суглоба, оскільки саме ці суглоби схильні до вираженої скутості. Детальніше про принципи відновлення — на сторінці реабілітації ERAS.
Підходи
- Репозиція переломів і вивихів.
- Внутрішній остеосинтез (пластини, стрижні, гвинти).
- Зовнішня фіксація при складних травмах.
- Операції на м’яких тканинах.
- Видалення металоконструкцій.
Реабілітація
- Рання мобілізація, контроль навантаження, профілактика контрактур, відновлення сили та функції.
Команда
Лікарі
Команда
Заін Артур Ігорович Лікар ортопед-травматолог 
Галюк Борис Олександрович Лікар ортопед-травматолог 
Григорощук Дмитро Русланович Лікар ортопед-травматолог Запитання та відповіді
Скільки носити гіпс при переломі променевої кістки?
Тривалість іммобілізації залежить від типу перелому, ступеня зміщення та швидкості загоєння кістки в конкретного пацієнта. Точний термін лікар визначає індивідуально та коригує за результатами контрольних рентгенів, які показують, наскільки добре формується кісткова мозоль у місці перелому. У пацієнтів старшого віку чи з деякими супутніми захворюваннями загоєння кістки може відбуватися повільніше, що також враховується при визначенні термінів іммобілізації.
Чи потрібна операція при вивиху?
Більшість первинних вивихів лікують консервативно — вправленням та подальшою іммобілізацією. Хірургічне лікування розглядається при повторних вивихах, вираженій нестабільності суглоба чи супутніх пошкодженнях навколосуглобових структур, таких як розрив зв’язок чи пошкодження суглобової губи. Рішення про доцільність операції лікар приймає індивідуально після повного обстеження суглоба, зважаючи на вік пацієнта та рівень його фізичної активності.
Коли можна звертатися на консультацію, а коли потрібна швидка допомога?
За наявності ознак, описаних у розділі про екстрену допомогу — вираженої деформації, порушення чутливості чи кровопостачання, відкритої рани — варто звертатися по невідкладну допомогу негайно. В інших випадках, коли симптоми помірні й стабільні, можна записатися на консультацію травматолога в плановому порядку.